Комунальний дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу «Ясла-садок №155 «Дивограй» Маріупольської міської ради Донецької області. У складі має 6 україномовних груп, з них:
група – 3-го року життя;
1 група – 4-го року життя;
2 групи – 5-го року життя;
2 групи – 6-го року життя (7-го року життя).
Режим роботи закладу у 2020/2021 навчальному році не змінився.
Заклад працював за освітньою Програмою розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років. Бутенко В.В., Вавіна Л.С., Гудім І.М.
Минулого навчального року заклад діяв відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру і спорт», «Про дорожній рух», Базового компонента дошкільної освіти України, листа МОН від 30.07.2020 р. №1/9-411 «Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів освіти, у 2020/2021 навчальному році», інших нормативно-правових актів та інструктивно-методичних документів у галузі дошкільної освіти, а також Плану роботи закладу на 2020/2021 н.р.
У закладі працюють 26 працівників, з них 14 педагогів: завідувач, вихователь-методист, 2 музичних керівника, 2 вчителя-тифлопедагога, 2 вчителя-логопеда, 7 вихователів; 2 медичних працівника.
Протягом 2020/2021 навчального року на базі Бердянського державного педагогічного університету підвищили кваліфікацію 3 педагоги: 2 вихователя та 1 вчитель-логопед. У закладі працюють: 2 педагоги, який мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 3 — «спеціаліст І категорії», 2 — «спеціаліст ІІ категорії» та 1 — «спеціаліст», 8 педагогів відповідають посаді, яку обіймають, з них 4 педагоги мають звання «вихователь-методист». 8 педагогів мають вищу освіту, 7 – середню спеціальну. Згідно плану, атестація педагогічного складу у 2020/2021 н.р. не проводилась.
Підвищенню професійної компетентності педагогів та результативності освітнього процесу сприяє активна участь педагогів в методичній роботі міста. Педагоги усіх вікових груп систематично відвідували методичні заходи, котрі у зв’язку з пандемією у більшості випадків відбувалися в online-форматі.
Усі педагоги закладу — активні учасники внутрішньої методичної роботи, спрямованої на вирішення річних завдань:
Продовжувати роботу із реалізації сучасного напрямку освіти як освіта для сталого розвитку, формування у дітей свідомого відповідального ставлення до себе, свого здоров’я, до інших навколо, до оточення і довкілля.
Створювати належні умови для емоційного комфорту дітей раннього віку, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини; використовувати нові підходи до ознайомлення дитини зі світом, які відповідають сучасним вимогам.
Розвивати логіко-математичну компетентність дітей дошкільного віку через освітню лінію «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти засобами інноваційних методик і технологій.
Забезпечити максимально можливий розвиток збережених аналізаторів кожного здобувача освіти з урахуванням його особистісного потенціалу, здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.
Перше річне завдання дозволило продовжити роботу з реалізації сучасного напрямку освіти як освіта для сталого розвитку, формування у дітей свідомого відповідального ставлення до себе, свого здоров’я, до інших навколо, до оточення і довкілля.
З метою його реалізації були проведені наступні заходи:
Теоретичний семінар «Дитячий садок – осередок для сталого розвитку».
Консультації для педагогів: «Готовність в умовах невизначеності», «Дитяче свято: зміна формату», «Квест технологія: гра, пошук, дослідження», «Доля країни в руках її маленьких громадян: сталий розвиток».
З метою реалізації третього річного завдання щодо створення належних умов для емоційного комфорту дітей раннього віку, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини; використання нових сучасних підходів до ознайомлення дітей зі світом проведено:
Педагогічну коференцію «У фокусі уваги – методичний супровід дітей раннього віку».
Консультація для педагогів: «Організація роботи груп раннього віку: адаптація дітей до умов закладу дошкільної освіти».
Для реалізації четвертого річного завдання «Забезпечити максимально можливий розвиток збережених аналізаторів кожного здобувача освіти з урахуванням його особистісного потенціалу, здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду» систематично проводилась медично-оздоровча робота з використанням лікувальних апаратів, педагоги під час підготовки занять та наочного матеріалу враховували особливі потреби кожної дитини з урахуванням діагнозу. Ведеться цілеспрямована робота з розвитку збережених аналізаторів та соціальної реабілітації дітей з вадами зору до життя в соціумі та навчання у масових школах.
У дошкільному закладі створені належні умови для зміцнення фізичного здоров'я дітей з порушенням зору. Особливу увагу приділяли виконанню завдань корекційно - розвивальної, відновлюваної роботи: розвитку м'язової системи, корекції опорно-рухового апарату кожної дитини, просторового орієнтування, дотримання правил безпеки.
Позитивно вплинуло на загальний стан організму, та стан зорового аналізатора вихованців використання нетрадиційних форм фізкультурно- оздоровчої роботи, проведення щоденної гімнастики для очей. Серед загартувальних процедур особливо дієвими були такі: ходьба по сольових доріжках, крапковий масаж, полоскання горла сольовим розчином.
Проведено консультації для педагогів на теми: «Розвиток мовлення у дітей з порушеннями зору», «Розвиваємо творчий потенціал дітей під час прогулянки».
Протягом 2020/2021 н.р. з дітьми працювала згуртована команда творчих і цілеспрямованих співробітників, які вміють прогнозувати свій кінцевий результат. Вихователі володіють технологіями освіти, способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної проектної діяльності. З дітьми працюють кваліфіковані фахівці. Це музичний працівник, медсестра-ортоптистка, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, практичний психолог, вихователі. Багато уваги наші педагоги приділяють самоосвіті, є активними учасниками та переможцями обласних та міських конкурсів:
Лауреати міського конкурсу «Зелений вогник» (2020 рік) в номінації «Сучасна інформаційна наповнюваність та презентація лепбоксу».
Переможці обласної виставки «Вихователь-чарівниця» (2020 рік).
Учасники міського етапу Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків та робіт декоративно-прикладної творчості на протипожежну та техногенну тематику «Пожежі краще запобігти!» (2021 рік).
Учасники обласного конкурсу-огляду дитячої художньої творчості для дітей з особливими освітніми потребами «Дерзай, малюк!» (2021 рік).
Учасники Всеукраїнської веб-вітрини «Математичний калейдоскоп дошкілля» (2021 рік).
Усі педагоги нашого закладу володіють базовими компетенціями:
Усі є патріотами України.
Розуміють наукову картину світу, мають навички пошуково-дослідної та творчої діяльності.
Мають навички спілкування на державній мові.
Вправно користуються новими інформаційними та комунікаційними технологіями.
Вміють набувати соціальні навички, співвідносити свої можливості з реальною перспективою планування та організації діяльності.
Розуміють та цінують культуру свого народу.
Мають навички здорового способу життя та плідної організації дозвілля.
Свою діяльність педагоги планують систематично, враховуючи принцип наступності у різних видах продуктивної діяльності. Набуті дітьми навички закріплюють та розвивають під час самостійної художньої діяльності в другу половину дня. На високому рівні проводилася гурткова робота. У 2020/2021 н.р. для розвитку творчих здібностей особистості дошкільників працювали такі гуртки:
«Дивограй душі моєї» для дітей старшого дошкільного віку. Керівник – вихователь Култуклу Т.М.
«Казковий дивограй» для дітей середнього дошкільного віку. Керівник – вихователь Карпій І.О.
Гурток з художньої праці «Спритні ручки» для дітей середнього дошкільного віку. Керівник – вихователь Альошина А.О.
Річне завдання «Розвивати логіко-математичну компетентність дітей дошкільного віку через освітню лінію «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти засобами інноваційних методик і технологій» потребувало найбільших зусиль колективу в корегуванні плану освітньої роботи, в опануванні та оновленні знань з методики розвитку математичних, просторових уявлень та логічного мислення у дітей. Розв’язанню цього завдання сприяла організація таких заходів:
Педагогічна нарада «Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільників».
Консультації для педагогів «Використання дидактичних ігор та вправ в роботі з розвитку просторового орієнтування дітей з вадами зору».
Вивчення передового педагогічного досвіду вчителя-тифлопедагога Філіп’євої О.В. «Розвиток логічного мислення дітей з вадами зору засобами розвиваючих ігор» тощо.
Відповідно листа МОН України №1/9-535 від 06.11.2015 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі», з метою оцінювання якості надання освітніх послуг дітям старшого дошкільного віку, згідно річного плану роботи Комунального дошкільного навчального закладу компенсуючого типу «Ясла-садок №155 «Дивограй» Маріупольської міської ради Донецької області, у групах старшого дошкільного віку був проведений моніторинг рівня розвитку старших дошкільників за кваліметричною моделлю Ірини Карабаєвої та Наталії Савінової.
Завданням моніторингу було виявлення рівня сформованості компетенцій старших дошкільників за змістом освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, створення оптимальних умов для повнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.
Протягом жовтня 2020 року було проведено первинне оцінювання рівня розвитку дітей старшої групи №4 (10 дітей), старшої групи №6 (10 дітей). У травні 2021 року проведено повторне обстеження.
Дослідження проводили вихователі старшої групи №4 Прасолова Н.В., старшої групи №6 Култуклу Т.М., вихователь-методист Міненко О.В., вчителі-дефектологи Філіп’єва Л.В., Сапальська Л.М., вчителі-логопеди Олару Л.В., Павлінська Г.О.
Обстеження здійснювали відповідно методичних рекомендацій «Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини» І Карабаєвої.
Факторами оцінювання був зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти:
• фізичний розвиток і здоров'я дитини;
• соціальний розвиток;
• природничо-екологічний розвиток;
• предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток;
• ігрова діяльність;
• сенсорно-пізнавальний розвиток;
• мовленнєвий розвиток.
Кожен фактор містив критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактору. Оцінювався кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості.
Для оцінювання критеріїв використовували такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини. Відповідно були використані діагностичні матеріали для проведення моніторингового дослідження — картки до запропонованих методик, запитання бесід, завдання. Заповнені протоколи обстежень на кожну дитину.
Обстеження показало, що у дітей старшого дошкільного віку №4, №6 сформовані навички соціальної поведінки, діти проявляють пізнавальну активність. За освітньою лінією «Дитина в соціумі» у дітей наявні знання про сім’ю, родину. Діти відкриті для контактів з дорослими людьми різного віку, статі, національності. 3 повагою ставляться до людей похилого віку.
За освітньою лінією «Особистість дитини» діти усвідомлюють цінність здоров'я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Орієнтуються в ознаках статевої належності; з повагою ставляться до протилежної статі. Опікуються станом свого здоров'я, дотримуються здорового способу життя, культури харчування, загартування, гігієни тіла. Усвідомлюють роль фізичних вправ у розвитку та зміцненні організму. Володіють власним тілом. Дотримуються правил безпечної поведінки, грають в рухливі ігри, спритно виконують основні рухи. Щодня педагоги відводять достатньо часу для організації різних видів рухової активності дітей (ранкова гімнастика, заняття фізкультури, рухливі ігри, фізкультурні хвилинки, гімнастика пробудження тощо). Аби зацікавити дітей фізичними вправами, виготовили нові «доріжки здоров’я», м’яконабивні м’ячі тощо. Усі педагоги дотримуються режиму дня.
За освітньою лінією «Дитина у природному довкіллі» дошкільники проявляють стійкий інтерес до природи. Сприймає природу як цінність. Знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля.. Знають та правильно називають дерева, кущі, квіти найближчого оточення. Знають назви домашніх і диких тварин. Знають та дотримуються основних правил поведінки у природі.
За освітньою лінією «Дитина у світі культури» виявлено, що діти орієнтуються у найближчому оточенні. Сприймають мистецький твір з позиції краси, вирізняють його як естетичний. Реалізують здатність насолоджуватись мистецтвом. Діти володіють необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації.
За освітньою лінією «Діяльність дитини» у дітей наявні вміння включатися у спільні ігри. Діти зацікавлено ставляться до ігрової діяльності.
У власній грі відтворюють знання та моральні уявлення, задовольняють інтерес до довколишнього, творчо відображають взаємини дорослих, реальні події, ситуації. Відповідально ставляться до вибору та виконання ігрової ролі; можуть виконувати роль за себе та за іншого персонажа.
Під час спостереження за рольовою грою старших дошкільників було встановлено, що вихователі всіх вікових груп тактовно спрямовують дітей під час сюжетно-рольових ігор, гри за правилами. Утім, часті скарги старших дошкільників на неприємні ситуації, що виникають під час спілкування з однолітками, свідчать про недостатній розвитку емоційної сфери. До словника дітей не входять слова на позначення переживань: я образилась, мені сумно, я сердитий, мені соромно, ти перелякався. Основний акцент діти роблять на дії однолітків — відняв, не дає, штовхається, заважає.
Оскільки емоційність — одна з фундаментальних характеристик особистості, то позитивні емоції мають домінувати в житті дитини. Вони визначають прихильне ставлення дитини до довкілля та проявляються в доброзичливому стилі спілкування, загальній активності дитини в різних видах діяльності, довірі до дорослих і однолітків, у позитивному сприйманні себе. Тому адміністрація закладу рекомендувала педагогам проводити з дітьми середніх та старших вікових груп більше дидактичних ігор та вправ, що сприяють емоційно-ціннісному розвитку.
За освітньою лінією «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» виявлено, що діти вміють порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, виділяти в них схожі та відмінні ознаки. Класифікують предмети та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками; оперують множинами. Діти здійснюють рахунок у межах 10, роблять лічбу. Знають цифри (до 20). Порівнюють предмети за величиною.
За освітньою лінією «Мовлення дитини» встановлено, що діти розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови, використовують засоби виразності. Вживають всі різні мови; утворюють різні форми. Мають збалансований словниковий запас, володіють формами звертання до дорослих і дітей.
На заняттях з розвитку мовлення вихователі вдало використовують різноманітні дидактичні ігри, вправи та посібники. Мовлення дітей педагоги удосконалюють під час спілкування в грі та тематичних фізкультурних хвилинок, за допомогою чистомовок, мовних ігор та вправ. Аби зацікавити дітей спілкуватися рідною мовою, групові приміщення оснащено куточками настільних ігор на активізацію словника дітей.
Поряд з позитивним слід відмітити недоліки. Діти проявляють труднощі під час складання різних видів розповідей: описових, сюжетних, переказів художніх творів. Припускаються помилок під час порядкової лічби. Результати моніторингу були оброблені за допомогою електронного варіанта кваліметричної моделі. Оцінювання рівня розвитку дитини дало змогу створити комплексний портрет дитини, який засвідчив її компетенцій.
За результатами обстеження у групі старшого віку №4 (10 дітей):
високий рівень – 80% (8) дітей,
достатній рівень – 20% (2) дітей ,
середній рівень – 0% (0) дітей,
низький – 0% (0).
За результатами обстеження у групі старшого віку №6 (10 дітей):
високий рівень – 60% (6) дітей,
достатній рівень – 40% (4) дітей ,
середній рівень – 0% (0) дітей,
низький – 0% (0).
Результати кваліметричної оцінки рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку
Підводячи підсумок освітньої роботи у старших групах №4, 6 на кінець дошкільного віку, можемо зробити висновок, що команда супроводу дітей з ООП належним чином поставилася до виконання своїх професійних обов'язків, організації та проведення освітньої роботи з вихованцями груп, підготовки дітей до шкільних навантажень і навчання у Новій українській школі.
Музичне виховання
На достатньому рівні музичний розвиток дошкільників. Музичний керівник Захарченко О.О. у процесі музичного виховання забезпечувала естетичні та освітні завдання, прагнула ознайомити дітей з різноманітними музичними творами, надати певних знань, умінь та навичок зі слухання музики, співів, музично – ритмічних рухів, виховати любов до музики, сформувати музичні здібності, використовувала музичну діяльність як засіб укріплення психічного та фізичного здоров`я, для розвитку мовлення дитини, формування моральних цінностей та почуттів.
Музичні заняття проводились згідно плану та розкладу, що сприяло забезпеченню системи музичного розвитку дітей з усіх вікових груп, але все ж таки носили характер підготовки до чергового свята.
Свята та розваги проводились протягом року в усіх вікових групах відповідно до рекомендацій програми та спільно з родиною. У них брали участь всі діти в тих чи інших номерах та виступах.
Підсумкове вивчення досягнень дітей, аналіз засвоєння дітьми знань, сформованості вмінь та навичок з музичного виховання, що закладені в Базовому компоненті та в програмі навчання і виховання «Дитина» показало, що, в цілому, фактичних відхилень умінь та навичок від вимог програми немає. У той же час планується працювати над переорієнтацією моделі музичного виховання з концертно-показової до інтерактивної.
Логопедична служба
Аналіз стану логопедичної роботи показав, що 20 дітей-випускників з розладами мовлення потребували логопедичної допомоги та систематично залучались до логопедичної корекційно-розвивальної діяльності. Завдяки використанню дидактичних ігор та вправ, а також педагогічних технологій К.Л. Крутого, Т.П. Бондаренко, Т.Я. Гайван, С.М. Макарової у всіх дітей виправлено мовленнєві вади, збагачено мовленнєвий запас, удосконалено навички звукового аналізу, 2 дитини виписані у школу під контроль логопеда.
Результати педагогічного обстеження дітей раннього та молодшого віку відповідно до програмових вимог показали підвищення показників за рік за основними напрямками. Особливо можна відзначити покращення показників сенсорно-пізнавального та художньо-естетичного розвитку, чому сприяв інтеграційний підхід до цих напрямків.
Але спостереження за діяльністю вихованців та педагогів показало, що необхідно більш уваги приділяти вихованню почуття толерантності у дітей, сприяти реалізації індивідуального ресурсу кожної дитини з наданням права на власний досвід, вибір, творчий пошук та задоволення потреби дитини в дослідництві та експериментуванні.
Дефектологічна служба
Аналіз стану тифлопедагогічної роботи дозволяє зробити висновок: вчителя-дефектологи (тифлопедагоги) Філіпє'ва О.В., Сапальська Л.М., в індивідуальній та підгруповій корекційно-розвивальній діяльності активно використовують такі засоби:
ігри на дослідження рухомих об'єктів;
ігри на орієнтування у великому та малому просторі;
ігри, що включають елементи пошуку;
настільні корекційно - розвивальні ігри;
розвивальні комп'ютерні ігри.
Для тіснішого контакту ДНЗ і школи з метою здійснення наступності у роботі, розвитку інтересу у дітей до навчання, створення умов для сприятливого вирішення завдань навчально-виховного процесу було укладено договір про співпрацю між ДНЗ і ЗОШ №10, який передбачає проведення цілої низки сумісних заходів.
З проблеми забезпечення наступності між дошкільною освітою і НУШ розроблені методичні рекомендації, поради: «Як підготувати дитину до учбової діяльності », «Розвиток дрібної моторики рук», «Навчаємо грамоті». Оформлені стенди «Готовність майбутнього першокласника», «Складові шкільної зрілості», «Права дитини», «Особливості навчання дитини з вадами зору».
Психологічна служба
У ІІ півріччі 2020/2021 н.р. у закладі почала працювати психологічна служба. Головними завданнями роботи практичного психолога протягом року були:
Створення сприятливих умов для виявлення нахилів і здібностей вихованців, відповідних умов для формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції вихованців, належних умов для інноваційної діяльності педагогів та підвищення професійної компетентності.
Надання допомоги педагогам у пошуку індивідуального підходу до кожної дитини, в правильному виборі прийомів і методів педагогічного впливу; узгодження спільної роботи сім'ї і дитячого закладу по вихованню та навчанню дитини.
Профілактика дезадаптивної поведінки в сім'ї, формування доброзичливих довірливих стосунків з дитиною, спрямованих на формування повноцінної особистості.
Забезпечення максимально можливого розвитку збережених аналізаторів кожного здобувача освіти з урахуванням його особистісного потенціалу, здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.
Напрямки роботи психологічної служби у 2020-2021 н.р.:
Вивчення психологічної адаптації новоприбулих дітей.
Профілактика дезадаптації новоприбулих дітей.
Психологічний супровід дітей раннього віку.
Психологічний супровід дітей, які потребують індивідуальної психолого-корекційної роботи.
Профілактика загострення кризи 3-х років.
Вивчення готовності дітей до навчання в школі.
Підвищення професійної компетентності практичного психолога.
Психологічна просвіта та підвищення психологічної компетентності вихователів та батьків.
Розвиток різних психологічних процесів дошкільнят.
Розвиток здібностей малюків.
Пріоритетні задачі, які вирішувались протягом звітного періоду:
Вивчення психічного розвитку дошкільнят з метою раннього виявлення дітей, що мають вади психічного розвитку.
Систематичне вивчення психічного розвитку дітей раннього віку: діагностика адаптаційних процесів.
Виявлення дітей з відхиленнями у емоційно-вольовій сфері і дітей з неординарною поведінкою та своєчасне надання їм допомоги.
Психологічний супровід навчально-виховної діяльності педпрацівників старших груп щодо підготовки дітей до навчання у школі.
Просвітницька робота серед працівників та батьків вихованців з метою підвищення їх психологічної компетенції ( оформлення стендів, видання інформаційних листів, лекції та консультації).
Спільна робота зі спеціалістами ДНЗ щодо забезпечення кожного вихованця супроводом.
Надання консультацій батькам дітей різних вікових груп та вихователям з питань ефективного виховного впливу на дітей з метою виховання гармонійно розвиненої особистості.
Систематичне підвищення професійної компетентності практичного психолога шляхом участі у навчально-методичних семінарах, відвідувань бібліотеки.
Для досягнення реалізації поставлених завдань практичним психологом були сплановані та проведені наступні заходи:
Анкетування, бесіди з педагогами.
Спостереження, діагностика педагогів та вихованців.
Корекційно-розвивальні заняття з вихованцями з метою розвитку пізнавальних здібностей, стабілізації психоемоційного стану.
Індивідуальні та групові консультації для батьків та педагогів.
Вайбер-лекторій для батьків.
Оформлення тематичних сторінок психологічної служби на сайті ЗДО.
Також проводилась просвітницько-профілактична діяльність працівників психологічної служби. Протягом звітного періоду було проведено:
Групові консультації за результатами спостереження гендерного ставлення вихователів до вихованців, за результатами діагностики готовності дітей до школи, а також консультації на теми: «Новачок: визначаємо поле допомоги», «Як уберегти дитину від насильства»
Семінар «Гендерне виховання - шляхи оптимізації в сучасному суспільстві» – 13 (87%).
У зв’язку з карантинними заходами батьківські збори у приміщенні ЗДО не проводились. Для батьківської спільноти було організовано наступні заходи:
Вайбер-лекторій «Жорстоке поводження з дітьми», «Три сходинки до школи: поради для батьків майбутніх першокласників».
Оформлення сторінок на сайті ЗДО: «Що таке булінг», «Криза трьох років»
Розміщення інформації у батьківських куточках: «Адаптація та дезадаптованість», «Батькам на час COVID-19: Розмова про ковід», «Правила неконфліктного спілкування з дитиною під час COVID», «Протидія торгівлі людьми», «Мовленнєвий розвиток дошкільника», «Три сходинки до школи», «Агресія. Причини агресії».
Групові консультації: «Профілактика тривожності у дітей», «Правила неконфліктного спілкування з дитиною», «Профілактика тривожності у дітей», «Конфлікт дитини з однолітками - як реагувати дорослим», «Поведінкові прояви порушення розвитку, або коли слід звернутися до нейропсихолога», «Правила неконфліктного спілкування з дитиною», «Рекомендації батькам щодо профілактики посттравматичних розладів у дітей». Надано групові та індивідуальні консультації для батьків за результатами діагностики готовності дітей до школи.
Резюмуючи результати проведеної роботи, хотілося б відзначити, що користь від проведених заходів безперечна: показали свою ефективність обрані корекційно-розвивальні програми. Про це свідчать поліпшені результати діагностики, виявлені наприкінці навчального року. У вихованців старших і середніх вікових груп підвищились показники когнітивних процесів: пам’яті, уваги, мислення. Робота в тандемі з вчителями-тифлопедагогами та вчителями-логопедами дала свої результати: 75% випускників показали високий результат готовності до шкільного навчання, 15% - мають достатній рівень готовності.
Виправданою була діагностика емоційного стану дошкільників усіх вікових груп. Діти з вираженими проблемами в емоційно-особистісному розвитку: тривожністю, агресивністю, проблемами в міжособистісному взаємодії були взяті під контроль психологом, вихователями та фахівцями. Крім того, діти з високими показниками емоційного неблагополуччя відвідували спеціальні корекційні заняття. Вихователям були запропоновані техніки для зняття напруги і тривожності у дітей, надано рекомендації щодо гармонізації та розвитку згуртованості дитячого колективу.
Організовувалися групові консультації для педагогів, складені на основі діагностичних досліджень. Були розглянуті можливості педагога в розвитку пізнавальних процесів у дітей корекційних груп, корекції поведінки і негативних емоційно-особистісних особливостей. Всього проведено 4- групових консультації.
Проводилися індивідуальні консультації педагогів з проблем дітей, виявлених як в результаті психодіагностичного обстеження, так і в результаті власної діяльності педагогів. Всього проведено 8 консультацій. Аналізуючи проблематику звернення педагогів за психологічною допомогою, можна сказати, що частота звернень з приводу труднощів поведінки, емоційного благополуччя частіше, ніж з приводу навчання дитини у педагогів.
Проводилися індивідуальні консультації батьків. Це були консультації після діагностики, спостереження, а так само з проблем дітей. Всього проведено – 22 індивідуальних консультації. Найбільш характерним запитом з боку батьків було питання з проблем поведінки, емоційно-вольової сфери, дуже рідко – з навчання.
З метою впровадження принципів гендерної рівності в дошкільному закладі з вихованцями усіх вікових груп було проведено тематичне заняття «Я – хлопчик, ти – дівчинка». Глибокий слід у свідомості дитини залишають повсякденні спостереження за власними батьками. Малі бачать, як мама займається суто жіночими справами, а тато – чоловічими. Усе це допомагає хлопчикові або дівчинці зрозуміти власну статеву роль у житті. Якщо в родині панує щира, сердечна атмосфера, в дитини не виникатиме таємного бажання віддати перевагу одному з батьків. На всі дитячі запитання, включно й статевого характеру, слід відповідати точно, стисло, правдиво. Психофізіологічні особливості хлопчиків та дівчаток варто обов’язково враховувати як необхідність у роботі з дітьми дошкільного віку. З метою підвищення обізнаності з даної проблеми для батьків вихованців було проведено вайбер-лекторій «Толерантність врятує світ» та оформлено сторінку на сайті ДНЗ «Небезпечні ґендерні стереотипи».
Важливим напрямом роботи педагогічних працівників є робота з питань врахування особливостей протилежних статей, входження дитини в систему культурних норм поведінки та взаємин між статями. З цією метою для педагогів проведено семінар «Гендерне виховання – шляхи оптимізації в сучасному суспільстві». Виправдало себе проведення спостереження з метою виявлення гендерних стереотипів у ставленні педагогів до вихованців. Результати діагностики свідчать, що педагоги потребують переорієнтації гендерних цінностей в егалітарному напрямку.
Виходячи з цього, за результатами моніторингу винесені наступні пропозиції для педагогічних працівників ДНЗ:
Опрацювати зміст нового Державного стандарту дошкільної освіти усім педагогічним працівникам ДНЗ.
Надати усім педагогічним працівникам методичні рекомендації щодо впровадження нового Базового компоненту дошкільної освіти - Державного стандарту дошкільної освіти.
Створити творчу групу з удосконалення моделей життєвих компетентностей дошкільників за усіма освітніми напрямами нового Базового компоненту дошкільної освіти.
Удосконалити критерії для діагностичного оцінювання дошкільників відповідно до вимог нового Базового компоненту дошкільної освіти-2021.
Обговорити зміст нових Державних стандартів дошкільної освіти з батьками вихованців.
Взяти до уваги аналіз результатів моніторингу оцінювання рівнів розвитку дошкільників та виконання програми й державних стандартів дошкільної освіти на кінець навчального року, приділивши особливого значення ефективному вирішенню завдань освітніх ліній «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» та «Мовлення дитини».
Продовжувати створювати у групах сучасний розвивальний простір з усіх освітніх напрямів, який сприятиме розвитку природніх сил дитини, реалізації її потенційних можливостей відповідно до вимог нового БКДО та програм розвитку для закладів дошкільної освіти.
Сприяти формуванню досвіду дитини на засадах діяльнісного, компетентнісного, особистісно орієнтованого, соціокультурного, інтегрованого підходів до організації освітнього процесу.
Забезпечувати єдність, взаємозв'язок та наскрізну узгодженість мети, змісту, методів, форм організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку в умовах запровадження нового Базового компоненту дошкільної освіти та концепції «Нова українська школа».
Ознайомити батьків з підсумками підготовки дітей до навчання в школі у формі співбесід та провести індивідуальні і колективні онлайн-консультації для батьків майбутніх першокласників, розмістивши відповідні пам'ятки на сайті ЗДО.
Здійснювати єдиний психолого-педагогічний контроль за динамікою розвитку дітей; досліджувати рівень розвитку базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку як умови їх успішного навчання у початковій школі; активно застосовувати корекційно-розвивальні методи у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, які потребують індивідуального підходу.
Стан методичної роботи
Кількісний і якісний аналіз методичних заходів у 2020/2021 н.р. свідчить, що вони сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів, поліпшили їх рівень володіння різноманітними методами роботи, зокрема методом проєктів.
Заходи, проведені впродовж навчального року носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів, прояву творчої ініціативи, формуванню педагогічної культури та майстерності, сприяли впровадженню оновленого Державного стандарту дошкільної освіти та Програми розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років. Бутенко В.В., Вавіна Л.С., Гудім І.М.
Активно використовувалися в освітньому процесі інформаційні комп'ютерні технології, спрямовані на розвиток творчості педагогів та формування основ інформаційної культури у дітей дошкільного віку.
Важливий напрям у роботі вихователя-методиста – організація роботи методичного кабінету. Наразі наповнення і оформлення кабінету потребує оновлення та систематизації матеріалів з урахуванням нових сучасних вимог.
Зростання професійної майстерності вихователів забезпечило вивчення, узагальнення і пропаганда передового педагогічного досвіду:
«Соняшник» - комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку (Калуська Л.В.).
«Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» (Н. Гавриш, О. Саприкіна, О. Пометун).
«Інноваційні підходи в системі музичного виховання дошкільників» (музичний керівник Захарченко О.О.).
«Розвиток логічного мислення дітей з вадами зору засобами розвиваючих ігор» (вчитель-тифлопедагог Філіп’єва О.В.).
«Шляхи корекції мовлення за допомогою дидактичних ігор» (Павлинська Г.О.).
Розвиток творчого потенціалу педагогів та удосконалення якості освітнього процесу неможливо без самоосвіти. У 2020/2021 н.р. педагоги працювали над наступними темами:
Оберемок М.С. «Створення в умовах ЗДО розвивального життєвого простору відповідно до Державного стандарту дошкільної освіти».
Сапальської Л.М. «Розвиток збережених аналізаторів у дітей з порушеннями зору в умовах спеціального дошкільного закладу та родини».
Філіп'євої О.В. «Розвиток просторових уявлень дошкільнят з порушенням зору за допомогою дидактичних ігор та ігрових вправ».
Павлінської Г.О. «Корекція порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку».
Олару Л.В. «Кінезіологія як метод корекції недоліків мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку з загальним недорозвиненням мовлення».
Робота педагогічних працівників регламентується календарним планом, який складається на один тиждень. Щотижневий план освітньої роботи складається з урахуванням низки важливих принципів. Принцип тематичного розподілу навчально-пізнавального матеріалу покладено в основу організації діяльності дітей за одною пріоритетною темою на тиждень. Принцип інтеграції забезпечується реалізацією програмових завдань під час різних видів діяльності. Принцип креативності передбачає оригінальність, гнучкість, варіативність. Календарне планування складається відповідно до перспективного плану, у якому визначена тематика навчально- виховної роботи з дітьми на кожен тиждень навчального року.
Розв'язуючи завдання реалізації особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти, ми продовжили впроваджувати новітні технології: Гавриш Н. «Новий підхід до планування педагогічної діяльності», Романюк І. «Перспективне планування освітньої роботи вихователя», Зайцевої Л. «Модульна організація навчально- пізнавальної діяльності старших дошкільників», Жарченко Г., Шаповал Г, «Плануємо роботу з безпеки дошкільнят».
Реалізується принцип взаємопроникнення різних видів діяльності на основі взаємодії фахівців (вихователі та вузькі спеціалісти координують зміст занять, спільно планують, обговорюють досягнення і проблеми дітей і групи).
В усіх вікових групах організована навчально-пізнавальна діяльність за принципом розвивального навчання відповідно до програмових завдань. Вся навчально-виховна робота була спрямована на формування життєвої компетентності дітей раннього та дошкільного віку.
Ефективною формою роботи у закладі є дослідницько-пошукова діяльність, яка реалізується в таких формах: найпростіших дослідах і тривалих спостереженнях, творчих вправах.
Протягом року формувався тісний взаємозв'язок ДНЗ з сім'єю з питань всебічного розвитку дітей, бо тільки спираючись на сім'ю, тільки спільними зусиллями можна досягти певних результатів в вихованні дитини. Використовувалися такі активні форми роботи з батьками:
загальні та групові батьківські збори;
консультації;
індивідуальні бесіди;
відвідування сім'ї;
стенди «Готуємо дітей до школи»;
тематичні стенди та виставки дитячих робіт;
анкетування батьків;
консультаційний пункт для батьків дітей з вадами зору, що не відвідують спеціальний ДНЗ;
інтернет-сайт та сторінка ЗДО у Фейсбуці;
тематичні папки-пересувки;
спільні свята та розваги.
Протягом навчального року роботу закладу оцінювали батьки наших вихованців. Одним із пунктів анкетування батьків у системі традиційних перевірок із вирішення річних завдань плану щоразу були питання оцінки роботи колективу та пропозиції з удосконалення його роботи. Пропозиції батьків колектив обговорював на засіданнях педагогічної ради та педагогічних годинах.
Сучасний світ регулярно підкидає нам нові виклики, тож дедалі актуальнішою стає навичка вміти швидко пристосовуватися до змін і бути гнучким. Ускладнена епідеміологічна ситуація не тільки у нашій країні, а й у всьому світі та перебування всіх закладів освіти на довготривалому карантині довела актуальність роботи з підвищення інформаційно-цифрової компетентності педагогів закладів дошкільної освіти. Вважаємо доцільним приділити у цьому навчальному році значну увагу розвитку у педагогів навичок впевненого і водночас критичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій та, зокрема, інструментів дистанційної роботи.
Володіння інформаційно-комп'ютерними технологіями допомагає педагогові відчувати себе комфортно в нових соціально-економічних умовах, а закладу дошкільної освіти – перейти на режим функціонування і розвитку як відкритої освітньої системи.
Адміністративно-господарська діяльність
Для відновлення роботи ЗДО після зняття деяких карантинних обмежень щодо пандемії коронавірусу у 2020/2021 н.р. за рахунок бюджетних коштів придбані антисептики, рідке мило, дезінфікуючі засоби, паперові рушники, безконтактні термометри, одноразові маски, перчатки, спиртові серветки. Медичним персоналом проведено навчання по підрозділах з організації протиепідемічних заходів, використанню антисептиків, виконанню інструкції по деконтамінації рук, відкритих ділянок тіла, робочих поверхонь, приміщень, з безпеки діяльності – особистої безпеки.
Адміністративно-господарська діяльність дошкільного закладу планується згідно нормативних документів та рекомендацій МОН. Фінансово-господарська діяльність здійснювалась згідно кошторису на рік. Всі заходи були спрямовані на створення розвивального життєвого простору дитини: утримання в належному стані прогулянкових, фізкультурних майданчиків, фізкультурного та музичного залів, медичного кабінету, благоустрою та озеленення території, організацію харчування. Матеріально-технічне забезпечення дошкільного закладу загалом відповідає вимогам сьогодення. У всіх групах спільно з батьками створені умови для забезпечення комфорту дитини, її індивідуальних потреб. За рахунок бюджетних коштів виконано ремонт. Проте потребує капітального ремонту фасад, павільйони.
Медична робота
Медичний персонал у своїй роботи керується Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.1994 № 4095 «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 «Про порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах», наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі».
У закладі діє медичний кабінет, який постійно оновлювався необхідним інвентарем, медикаментами для надання першої медичної допомоги та для огляду дітей згідно Положення про медичний кабінет.
Пріоритетними напрямками щодо медичного обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти було визначено такі:
збереження і зміцнення здоров'я дітей;
забезпечення ефективного фізичного розвитку дітей;
формування у дітей свідомого ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності.
Медичне обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти здійснювали сестра медична старша та медсестра-ортоптистка. Медично-профілактична та корекційно-відновлювальна робота здійснювалась відповідно до річного плану роботи, складеного медичною сестрою, затвердженого завідувачем ЗДО.
Згідно з річним планом ЗДО медичний персонал проводив серед працівників закладу та батьків санітарно-просвітницьку роботу: надавалися консультації медико-просвітницького спрямування, оформлялися інформаційні стенди та куточки здоров'я. Форми й тематика цієї роботи були різноманітні. Сестра медична старша постійно надавала інформацію з питань збереження здоров`я дітей та працівників.
Медичний кабінет дошкільного закладу обладнаний всім необхідним обладнанням згідно Типового переліку обов'язкового оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу. Контроль за станом здоров'я дітей здійснюється систематично, регулярно і результати доводяться до відома батьків. Протягом звітного періоду проводився постійний контроль та аналіз стану захворюваності в дошкільному навчальному закладі.
Аналіз показників стану здоров'я не обмежувався констатацією факту. Він включав, зокрема, встановлення причин виникнення й поширення захворювань, що допомагало виявити слабкі сторони в організації лікувально-профілактичної допомоги дітям: дотримання режиму дня, перебування на свіжому повітрі, наскрізне провітрювання груп, дотримання карантинних заходів при вірусних захворюваннях, перегрівання (переохолодження) дітей. Питання охорони та збереження життя і здоров`я дітей розглядались на педгодинах, нарадах при завідуючій. Продовжувалась робота з впровадження інноваційних оздоровчих технологій (аромотерапія, казкотерапія, кольоротерапія та ін.). У дошкільному закладі практикувався такий вид профілактики ОРЗ, ОРВІ, ангіни як содово-соляне полоскання після прийому їжі, повітряні ванни, миття прохолодною водою обличчя та високе миття рук, пальчикова гімнастика. Систематично здійснювався контроль лікарем за фізичним навантаженням на дітей під час занять з фізкультури, ранкової гімнастики, за дотриманням рухового режиму в дитсадку.
Усі працівники закладу проходять медичні огляди згідно графіку.
Організація харчування
Харчування дітей дошкільного закладу здійснюється згідно Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом МОН та МОЗ України від 17.04.2006р. № 298/227, наказу «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» №1591 від 22.11.2004 р. та іншими нормативними документами.
Постачальником послуги з харчування дошкільного навчального закладу виступає УГХТ. Усі продукти, що постачаються у комору закладу, приймаються комірником у присутності сестри медичної старшої з відповідними сертифікатами якості. Контроль за безпечністю продуктів харчування здійснюється з використанням системи ХАССП. Харчування в ЗДО наближене до збалансованого та раціонального. Використовується єдина картотека блюд для дошкільних закладів міста.
Миючими та дезінфікуючими засобами харчоблок забезпечується повністю за рахунок коштів постачальника послуги.
Питання організації харчування дітей в закладі дошкільної освіти включались в тематику батьківських зборів, засідань Ради закладу, розглядались на виробничих нарад, нарадах при завідувачеві, висвітлювались в інформаційних батьківських куточках.
Резюме
За підсумками аналізу діяльності дошкільного навчального закладу його роботу у 2020/2021 н.р. можна вважати оптимальною. Проте є проблеми, яким необхідна увага та вирішення.
Досить актуальним для дошкільної освіти залишається питання забезпечення її якості.
Подальшої роботи потребують завдання взаємодії дошкільного закладу та родини по формуванню в дітей ціннісного ставлення до здоров`я, формування духовності та основ світогляду цілісної, життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, ідей сталого розвитку, підвищення рівня культури українського мовлення дошкільників та педагогів як основи формування особистості, підвищення психолого-педагогічної компетентності педагогів та батьків щодо готовності дошкільника до НУШ, покращення матеріально-технічної бази: ремонт фасаду, подальша заміна (оновлення) обладнання групових майданчиків, створення сучасного освітнього простору.
Підвищена конкуренція між садочками на тлі складної демографічної ситуації у місті, відтік кваліфікованих спеціалістів, зниження рівня довіри батьків до закладів освіти під час карантину поставили керівників дошкільних закладів перед новими викликами. У той же час слід пам’ятати, що досвід ранніх років життя становить основу архітектури мозку. На цьому фундаменті будуються навчання, поведінку і здоров'я протягом всього життя. Ми знаємо, що кращі сучасні програми і практики можуть допомогти в розвитку дітей, але занадто багато дітей залишаються позаду. Значні поліпшення для всіх дітей не тільки досяжні, але і необхідні для процвітаючого і стійкого суспільства.
Раннє дитинство - це час великих обіцянок і швидких змін, коли мозок дитини, що розвивається, найбільш відкритий для впливу стосунків та переживань. Проте, істотні недоліки в життєвих обставинах маленьких дітей можуть підірвати їх рівень розвитку, обмежити їх майбутню економічну та соціальну мобільність, а отже, загрожувати життєдіяльності, продуктивності та сталості всієї країни. Для забезпечення стабільної та якісної роботи ЗДО з урахуванням сучасних вимог, надання високоякісних освітніх послуг у сфері дошкільної освіти ми визначили такі завдання на новий 2021/2022 навчальний рік:
Розробити та впровадити внутрішню систему якості дошкільної освіти в ЗДО.
Здібності, вироблені в дитинстві, є будівельним матеріалом для нормального функціонування, процвітаючого та стійкого суспільства - від позитивних успіхів у школі та економічної самодостатності до відповідальної поведінки дорослих і здоров’я на все життя. Коли ми сьогодні даємо дітям те, чого вони повинні навчитися, розвиватись і процвітати, вони повертають суспільству в майбутньому протягом усього життя у вигляді продуктивного громадянства. Вивчення та впровадження концепцій, котрі ґрунтуються на десятиліттях досягнень соціальних наук та останніх відкриттях у нейронауці, молекулярній біології та епігенетиці. Разом вони допомагають пояснити, як відбувається здоровий розвиток, що може вивести його з колії, і що ми можемо зробити, щоб відновити його. Наступне завдання річного плану:
Забезпечити максимально можливий розвиток збережених аналізаторів кожного вихованця з урахуванням його особистісного потенціалу, здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.
У зв’язку з тим, що у 2021 році майже 31% українських випускників не змогли подолати пороговий бал ЗНО з математики, вважаємо за доцільне зосередитись на пропедевтичній роботі з метою забезпечення наступності між дошкіллям та НУШ, зокрема розвитку логіко-математичного мислення, отже наступне завдання річного плану:
Продовжити розпочату раніше роботу з розвитку логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку через освітню лінію «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», трансформуючи старі методики та підходи «в бік практичних застосувань, проєктів та яскравих задач».
